(от др.-греч ἱστορία , «рассказ», «предание про известное, исследовано прошлое») - наука , которая изучает прошлое человечества , полагаясь при этом на письменные и материальные свидетельства прошлых событий. Исследователем истории является историк , лицо с соответствующим подготовкой и профессиональной подготовкой. Из всех известных исторических «фактов» лишь незначительное количество может быть полностью проверена и подтверждена. 

Большинство ученых, занимающихся изучением исторических документов, соглашаются, что современный взгляд на жизнь в той или иной степени влияет на нашу интерпретацию и видение прошлого. Поэтому на одну и ту же историческое событие может существовать несколько различных точек зрения, каждая из которых по-своему ценной. 

Тем не менее, наиболее ценными являются те взгляды и исследования , основанные на первоисточниках  - документах , созданных во время или вскоре после событий, которые изучаются. Историю также изучают в школах. Изредка историю называют диепис

Своїм корінням українські народні музичні інструменти сягають ще часів Київської Русі, вони змінювалися впродовж століть відповідно до змін у культурі, побуті та звичаях. Так поступово набули національних ознак. Зараз ми маємо чимало забутих музичних інструментів, які нам навряд чи колись вдасться почути.

Пропонуємо вам добірку цих трішки дивакуватих інструментів :)

  Рослинні візерунки завжди прикрашали народне вбрання. Між тим, їхні гармонійні природні форми, відтворені у художній образності і з довершеною майстерністю, не були суто декоративним оздобленням – це функціональні обережні, захисні інструменти, і саме в такій якості їх сприймали і використовували.

    Етнографія і музеєзнавство як самостійні історичні дисципліни розвиваються близько 150 років і за цей час накопичили величезний обсяг матеріалів, що виступають інформаційними джерелами для вивчення давньої слов’янської орнаментальної традиції.

Цікаві факти на користь української вишиванки, які Ви могли не знати:

⭐Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст.. Проте, зразки української вишивки з тих часів, на жаль, не збереглися.

  Алатир – найпоширеніший символ у слов’янській орнаментальній графіці, зустрічається на виробах декоративно-прикладного призначення багатьох народів північної півкулі, які в тій чи іншій мірі успадкували давні ведичні знання.

⭐Вишиванка, яка відома ще з непам'ятних часів, завжди втілювала щось сакральне. Для вишиванки все обиралося неспроста: тканина, нитки, візерунки, кольори – мали своє особливе значення. А процес створення вишитої сорочки можна було назвати цілим ритуалом.